Неадекватна!

Свідомість,мов шлунок,розділена...
Як у Стендаля-на червоне і чорне.
Меблі нові і стеля побілена...
Красиве всередині стало зовні потворним.

Часто крізь сон чути запах амброзії,
ніздрі цинічно б'ються в істериці...
Груди з'їдає латентна корозія,
ми всі на снодійному,ми всі ізотерики...


Полярне сяйво у мене в кишені,
там зігнений кутик на 123 сторінці.
Стоїть на воді й розсипає словами жмені
якась до болю знайома,неадекватна жінка.

Кожен розділ вона починає спочатку-
бере чистий листок і чорнило.
І пише,пише... так  невимовно вправно та вміло,
ніби зав'язує чоловічу краватку.

Хтось потім,мов ненаситний,
скажений
усю її до останньої крихти читає.
Вона викликає голод шалений,
вона живить собою і ...надихає.

 Автор-    March 3rd, 2011

Свідомість,мов шлунок,розділена...

***************************

Юмористичний  віршик на версію  March 3rd

Свідомість,мов шлунок,розділена...

Жила собі одна неадекватна
Пером своїм такого натворила
Всім легеням з південного містечка
Щоб скрить  тату -краватки начіпила

Тепер усі вони нюхнувши  плану
Її читають,хлопають в лодоні
Наситившись з руки її оману
Гарцують біля неї-ніби коні

Така  собі руда і довгов"яза
Як пчілка трудиться ,не знаючи утоми
Про кишківник -написана образа
В якогось дуже  милого- поета "Роми"

Навіщо в нього  зводить спазмом шлунок
Вулканом пре і  ділить все на часті
Її вірші-то просто подарунок
Без вимислу,без суті і без фальші

*****************************