***
Або на серці біла кора
А ти зовеш - а ти ідеш
Не знаючі того що буде
Але десь там де я вернусь
Уже макіє сонце - груда
Усе іщезне. Тільки грусть
Розквітне сріблами ізнов
Грусть. Єліксір самотності
Грусть. Теча невагомості
А ти знав що грусть -
Це берег невагомості?
Свидетельство о публикации №111072008081