Я бачив, я чув

Я бачив, я чув

Я бачив ... Я чув...
Не знаю --
Чи правда була то, чи ні.
Та всеж таки знаю
Я спав. То все що я бачив,
Я бачив, напевно, у сні!..

Сказати не можу
Тоді -- коли спав я,
Чи був день, чи ніч то була?
Не варта і знати.
Послідовнісь все одна!

Бажаю лишень уважати
Як то можливо
Такий сон і згадати
-- сон, який снився.
Можливо він снився темною ніччю,
Можливо він снився днем метушні.

Я чув і я бачив
Як лунали під небом широкі слова...
Казали: "Не знаю тебе, тебе бо нема!"
Ти вітер польовий
Гуляєш свобідно під небом.
Сьогодні ти вієш, а завтра затихнеш...
Й тебе не згадають ні люди,
Ні тварина будь-яка...
Ти хвиля що розійшлася в тишині ночі
Й світанок не зміг зустрічати тебе
-- Хочаби на спомин,
Спогадати починок твого дня!

Я бачив ... Я чув...
Як вітер гудів
Й пшеничні снопи колихались
А стріхи солом'яні, з деревляних хатинок,
Серед ночі, на вітряний день розпадались.
І люди, як ті журавлі,
Що теплішого темпу шукають,
За чужі горизонти ховались!
 
Я чув і я бачив
Як лунали під небом широкі слова...
Казали: "Не знаю тебе, тебе бо нема!"
Я чув і я бачив.
Я знаю: Мають нслідок ці широкі слова!