Гуляє вітер в верболозі,
Здійма пилюку на дорозі,
Зітха тихесенько, поволі :
«Немає, ще немає долі…»
Завіє смуток гіркий в серце,
І лише в пам'яті воскресне
Минуле. Втім, чия провина?
Чи може я у тому винна,
Що серце спить тривожним сном,
Напоєне не визрілим вином.
Сплять очі і душа, і тіло.
Зоря крізь темряву несміло
Яскравий промінець кида.
Як чиста, з джерела вода,
Омиє тіло моє спляче...
Зашелестить і нетерпляче
Стріпнеться вітер в верболозі :
«Прокинься, доля на порозі !»
Тривожний сон, ,на украинском языке, ,
© Copyright: Кариба, 2011
Свидетельство о публикации №111072002511
Свидетельство о публикации №111072002511
Рецензии