Була гроза. Здригалося від болю
Опечене повітря раз у раз.
Гриміло, скніло, рвалося на волю
І десь вмирало під ногами в нас.
Сльозами злив ридали темні вікна.
То по моє, чи по твоє життя?
Усе, здавалось, зникне, зараз зникне,
Чи понесеться вітром, як сміття.
Не стало сили вбити те, єдине,
Та поховати тихо серед трав...
Була гроза, і пахло десь жасмином.
І з рук, ласкаво-владних, час стікав.
Гроза
© Copyright: Инна Приходько, 2011
Свидетельство о публикации №111072001642
Свидетельство о публикации №111072001642
Рецензии
Действительно певчий язык...... Своеобразно и красиво.
Владимир Пеньков-Ноябрьский 16.03.2012 15:09 • Заявить о нарушении
Владимир Пеньков-Ноябрьский 16.03.2012 15:09 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.