Тот поцелуй. Перевод с украинского

Оригинал:
Анна БАГРЯНА


Цей поцілунок – поза святістю.
І ми – багаті, бо змогли
В багатті щастя запалати
Посередi сірої мли.
Цей поцілунок – мов дарунок,
Мов нагорода за …гріхи.
Але чомусь гуде фрасунок
У гирлі гордої ріки.
Передчуття заупокою.
І непокоїть плин води.
Ти – за водою, я – з тобою
Пливу, не знаючи, куди.
Перепливаю всі сторіччя,
Які без тебе відбула,
І жду, що ти мене покличеш
В обійми вічного тепла…
Тону, не знаючи відчаю,
Стаю русалкою на дні,
І ти мене не помічаєш
На роздоріжжі водянім.
І стогне, тонучи, фрасунок, (печаль, горе, тоска)
В минуле ваблячи мене…
Та поцілунок – наче трунок, (спиртной напиток)
Найкращий спогад про земне…
© Анна Багряна. Всі права застережені.

Перевод с украинского:
Елена Карамзина

 Тот поцелуй - из прошлой святости.
 И наше счастье, что смогли
 Разжечь костер взаимной страсти
 На пустыре промозглой мглы.
 Тот поцелуй - нам как награда,
 Подарок смелым за грехи
 Но почему тоской досада
 Встает в излучине реки.
 В предчувствии заупокойном
 Волнами плещется беда.
 Ты - за водой, а я с тобою
 Плыву неведомо куда.
 Переплываю все столетья
 В которых без тебя жила,
 И жду, что ты меня приветишь
 В объятьях вечного тепла...
 Тону бессмысленно, отчаянно,
 Русалкой падаю на дно...
 А ты меня не замечаешь
 На раздорожье водяном.
 Тоска стонала, утопая
 В пучине прошлого со мной...
 Был поцелуй  отравой рая -
 Но лучшей памятью земной...