Жартик. Чернетка
…Вкладаю я слова у вірш
Немов зернини різні в колос.
Одні є добрі, інші згірш
Туди пасують. Але вголос
Коли читаєш витвір свій –
Немов проспівуєш бельканто.
А критик каже:
- Гей, постій!
Тут напартачив ти пікантно!
І вже той вірш - мов бутерброд,
Що поперек спинився горла,
Чи як вояк, що нагород
Не мав ніколи, хоч на жерла
Відважно кидався гармат.
Та я тужить не буду довго!
Хоч колос мій зазнає втрат,
Я, як той дід, не стану човгать
Ногами і плестись в хвості
Літературного процесу.
Мої вірші – не холості,
Тож я в наступному воскресну…
2011
Колос вiрша
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111071905191
Свидетельство о публикации №111071905191
Рецензии