Поміж запилених віконних шибок
Дзвінких з морозу електричок
Лежать кавалки, літа згадки:
Пушинки, мушки та комахи.
Ворса пухнастого кашне,
Віконце протираєш, рукавичка
Тепер в крихкому льоді. Йде
Кондуктор-контролер неспішно.
Тепер о восьмій зовсім темно,
Від сутінок морозніше стає,
Ще їхати з годину, певно,
Там точно сонце вже зійде.
Закутані, непевні, сірі,
Вдихають поїзда гудки
Попутні з нами пасажири,
За вікна дивляться в сніги.
Не бачать мух поміж шибками,
Не бачать літа, ні тепла,
Ні тих хто поруч, тільки прямо
В глиб его, де немає дна.
2009-2011
Зимовi електрички
© Copyright: Дейнеко-Казьмирук Дарина, 2011
Свидетельство о публикации №111071903675
Свидетельство о публикации №111071903675
Рецензии
