Натомилось сонце дуже,
Зранку в небі ходить.
В обід впало у калюжу,
Випило всю воду.
Жаби вмить роти розкрили,
Закричали хором: -
Ти у нас забрало силу,
Разом з нашим морем.
Засміялось сонце ясно,
Хмари набундючив.
Впав на землю дощик рясно,
Відновив калюжу.
Сонце світить й гріє землю,
Ясним днем всіх тішить
Те, що взяло, все поверне,
Вдесятеро більше.
Сонячна турбота
© Copyright: Петро Керанчук, 2011
Свидетельство о публикации №111071806421
Свидетельство о публикации №111071806421
Рецензии