Коли піду я із твоїх думок,
Залишусь лише в спогадах,
Туман легенький, як димок,
Розсіється і полечу як птах.
Далеко полечу, кудись,
Де є кохання, розуміння,
Й поринувши у саму вись,
На тебе лиш погляну я в останнє.
А спогади лишу собі,
Їх не забрати вже нікому,
Частину все ж лишив тобі,
Душі, та не жалію я по тому...
коли пiду
© Copyright: Анатолий Сиренко, 2011
Свидетельство о публикации №111071804911
Свидетельство о публикации №111071804911
Рецензии