Перевод с украинского. Или интерпретация.
Оригинальный текст: http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=1628
Василь Стус
Весенний вечер. Юные туманы.
Неон проспектов. Фонарей печаль.
- Я так тебя любила, даже странно...
- И я любил, прости, мне тоже жаль…
И светятся озёрами порою,
разливы городские мутных луж.
- Я так хотел, чтоб ты была женою…
- А я хотела, чтобы ты был муж…
- А помнишь, было? – Да, конечно, помню.
- А не забыл? Ты не забыл? - О, нет.
- И кажется, мы в молодости словно,
а всё былое сумеречный свет.
А наша встреча? А потом прощанье.
- Важнее встреча. Можно потерять…
но много лет совсем не расстоянье,
вода бежит, но мы вдвоём опять.
- Прости, не надо. Знаю, что не надо.
Душа нашла забытое тогда…
и наше небо будет с нами рядом,
а нужный путь покажет нам звезда.
*18711
Весенний вечер
© Copyright: Евгений Рыбаченко, 2011
Свидетельство о публикации №111071708381
Свидетельство о публикации №111071708381
Рецензии
Весняний вечір. Молоді тумани
Весняний вечір. Молоді тумани.
Неон проспектів. Туга ліхтарів.
— Я так тебе любила, мій коханий.
— Пробач мене — я так тебе любив.
І срібляться озерами долини,
шовковий шепт пригашених калюж,
мені ти все життя, немов дружина,
мені ти все життя, неначе муж.
— А пам'ятаєш? — Добре пам'ятаю.
— А не забув? Чи не забув? — О, ні.
— Здається, знову в молодість вертаю,
все наче увижається вві сні.
І першу зустріч? Першу і останню.
— А я лиш першу. Ніби й не було
минулих років нашому коханню,
не вір, що за водою все спливло.
— Не треба, люба. Знаю, що не треба.
Хай давні душі б'ються на ножах.
А єдиніться — предковічне небо
вам спільний шлях покаже по зірках.
Ян Таировский 2 11.02.2012 23:45 • Заявить о нарушении
Весняний вечір. Молоді тумани.
Неон проспектів. Туга ліхтарів.
— Я так тебе любила, мій коханий.
— Пробач мене — я так тебе любив.
І срібляться озерами долини,
шовковий шепт пригашених калюж,
мені ти все життя, немов дружина,
мені ти все життя, неначе муж.
— А пам'ятаєш? — Добре пам'ятаю.
— А не забув? Чи не забув? — О, ні.
— Здається, знову в молодість вертаю,
все наче увижається вві сні.
І першу зустріч? Першу і останню.
— А я лиш першу. Ніби й не було
минулих років нашому коханню,
не вір, що за водою все спливло.
— Не треба, люба. Знаю, що не треба.
Хай давні душі б'ються на ножах.
А єдиніться — предковічне небо
вам спільний шлях покаже по зірках.
Ян Таировский 2 11.02.2012 23:45 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.