Т1льки Ти

Я не раділа, коли мала втрату,
Через грабунок я не потішалась,
Що в небі маю я маєток кращий.
В моєму серці злОба запалала.

Як тяжко,Боже, цей вогонь згасити-
Любити тих, хто зла тобі бажає,
Добро із милосердям тим чинити,
Хто насміхається, всіляко зневажає,

Хто лицемірно тобі співчуває;
Єхидно-ввічливо тебе вітає;
Хто в своїм серці підлість замишляє
І чорні заздрощі у своїм серці має.

Постійна боротьба..Це так нелегко.
Ця боротьба не з кимось, а з собою.
Себе не обійдЕш шляхом далеким
Й до себе не повернешся спиною.

Слово Господнє я не раз читала.
Я знала, що повинна все прощати.
Та що втішатись, цього я не знала,
Коли грабунок в домі буду мати.

Ісус Христос, Ти в серці хочеш жити
В моїм постійно. Й я цього бажаю,
Завжди по Слову Божім все чинити,
Та злоба в серці швидко не минає.

Очищуєш мене й переплавляєш.
Тобі, Христос, я повну владу дАла.
Усю мене й моє життя міняєш.
Я друга кращого ніж ти,Ісус, не мала.

Мені про мене правду Ти говориш,
А не натякуєш якось мутно-неясно;
В серці, в житті постійно чудо твориш-
Сміття гріховне вимітаєш вчасно,

Щоб в вічність я прийшла якнайчистіша,
Отримала щоб все, що хочеш дати.
Тому й грабунок вже для мене втіха,
Бо я з Тобою буду царювати.

В святім Єрусалимі, в Царстві Божім,
Я вічну радість матиму з Тобою.
Ніщо мене вже там не потривожить
І серце не затьмариться журбою.

Тож тільки Ти, Ісус, дорогоцінність,
Весь мій маєток .Ти - моє життя,
Дорога й правда, що ведуть у вічність,
В прекрасне і щасливе майбуття.

Тебе лиш славлю, Тобі поклоняюсь
Святому, Вічному, Богу Живому!
Творець Всесильний, Тебе величаю!
Хвала Отцю і Сину й Духу Святому!