Вночi на ганку
Як пшениця, вибита морозом.
Смужка світла з хати, наче шов,
Навпіл ділить світ, неначе мозок
На півкулі ділить борозна.
Морок чорний поле вистилає.
І бринить в повітрі голосна
Пісня тиші. Котяться з-за гаю
Мерехтливі зорі, наче сіль
Чумаки просипали із воза.
Хитрий вітер їх собі у бриль
Нагрібає жменями, проноза.
У калюж багнюці спить земля,
Від дощів вечірніх геть сп’яніла.
Повернуся в хату. Бо кружля
Мій Пегас щось низько і безсило…
2011
Свидетельство о публикации №111071506646