У вечiр той...
Причал хрипів захекано, як лось.
Ковтала гальку ненаситна хвиля,
У хмарі альбатрос ширяв і квилив.
А море синім полум'ям взялось!
У вечір той чекав тебе дарма.
Втішалась морем збуджена юрма
В солоних бризках дужого прибою.
Я сумував, ласкавко, за тобою,
Без тебе світ мені був, як тюрма.
У вечір той ти зрадила мене...
Та я гадав, що біль той промине,
Час вилікує почуття і душу.
Але той вечір не зникає, душить
І віру в тебе вкотре бгає, мне...
Свидетельство о публикации №111071506309
і полином гірчать твої слова
розтрачено в зневірі силу
снує павук безбарвну павутину
та знаю всеодно любов - права
ковтає море кораблі і небо
здається впало в море назавжди
мені так мало так багато треба
щоб лиш сказав ласкавко я до тебе...
та падають слова лихі біди
не віриш розлюбив розчарувався
забув обійми і уста мов жар
не спав всю ніч мене не дочекався
з підозрою мов з ворогом змагався
отрутою стає для нас нектар
Веточка Вишни 28.09.2012 11:56 Заявить о нарушении
Вячеслав Романовський 28.09.2012 12:13 Заявить о нарушении
Жартуєте! Ще навіть і не задумувалась над цим. Чесно.
Мені дуже мало подобається з того що я пишу(
Дякую Вам за лірику. Напрочуд красива та ніжна.
Веточка Вишни 28.09.2012 12:21 Заявить о нарушении
Вячеслав Романовський 28.09.2012 14:16 Заявить о нарушении