Не чiпайте вiйну

Війну чіпати ми не маємо права.
Як можуть говорить про неї ті,
Хто не знає, що таке
Хоча б осколок у руці?!
Як можете оспівувать її ?
Ви, ті, хто не знає,
Що таке пов’язка на голові,
Хто не знає, як це – тіло у крові?
Ви кажете: „жахлива” чи „страшна”...
Ви знаєте, це як в полку вже сам один,
Коли стріляєш в ворога,
А він як твій старший син?
Війна...
Ви знаєте, яка вона
Насправді...
Цинкова труна...
Так, і я не знаю, ні,
Вже, слава Богу, зникли як  в вогні
Бездумнії роки...
Не знаєте?!
То н;чого писати...
Ви можете мене
Критикувати...
Бо й я не знаю
І не хочу знати.
Та все ж...
2. Не чіпайте війну,
Нехай спить,
Може, виспиться й стане добріша,
Не чіпайте її,
Бо, можливо, простить
Нам за те, що її розбудили.
І не думайте,
Що вистачить сили
Убити її чи приспати назавжди.
Безсмертна вона,
Живиться душами, їсть наші крики,
Не чіпайте, хай спить...
А може, й засне... навіки.

25/02/10