Я не стану навколiшки

Долонями торкати неба,
Збирати в ньому чужі зірки,
І заспокоювати себе - так треба,
Тепер тільки ТИ і Я, більше не МИ.
Очима ловити краплі дощу,
І уявляти собі твої губи,
Я пальці в кишенях перехрещу -
Мені неважливо, що ти її любиш!!!
Шукати під ковдрою теплі руки,
А знаходити там тільки тишу,
І слухати, як годинник стукає:
"Він залишив тебе... Залишив"
Засинати без тебе не вперше,
Не шукати знайомих посмішок,
Нехай, ти один такий неперевершений,
Проте, я не стану навколішки.


Рецензии