плела косу... укр Iрина Шморгун

Плела косу.
Три стрічки.
Плела всліпу, «на дотик» та «на тепло».
Сплелися у вінок.
Який?

Вороною вона була вперше у житті.
Та й скільки тих життів було? Можливо, це перше. Просто «єдність» часу та відсутність
«минулого-теперішнього-майбутнього»
народжували іноді виникаючу не зна звідки і
чому гикавку дежавю, що, при іншому розкладі
життів, було б просто результатом сансари
чи реінкарнації.
В темно-вишневий фарбувала волосся,
радіючи кольору «розчавленої гнилої вишні»,
проте навіть це не приховувало
воронячий відблиск волосся.
Вороняче вилазило та ховалося у очах, погляді,..
посмішці, навіть у простому онімінні
від бездієвості.
Малювала блакитним очі, що анітрохи
не пом’якшувало чорних стріл зіниць
та воронячого погляду.
Густого та колючого.
Одягала червоні «убранки»
з яскравими «пацьорками».
Та чорніли на ній візерунками павутиння.
Сумом та тьмою.
Коли до виводку курчат до квочки
підкидують гусеня… – хіба воно, збентежене народженням та світлом, розуміє,
що «серед чужих» і що
курчата – то не його дзеркальне та
біологічне відображення?
Так було і з нею…
У великій тарілці арахісу в цукровій помадці незрозуміло чому і як з’явився горішок в шоколаді… А шоколад буває гірким, буває приторним,
буває м’яким…
Свій шоколад вона називала солодким.
Все оточуюче, здавалося, дарувало та змушувало
прийняти біле пір’я та Бога,
а їй
(усвідомлення цього бажання навіть не приходило,
а просто виливалося потребою)
хотілося все більше пити чорного, 
що (чорне) приймало у її уяві та «проживанні»
образи в’язкого цілющого напою та світла…
а ще…
сміятися над Богом,
реготати, та тицькати пальцями
межи очі прихожанам…
Купи книг з психіатрії та «нутролікування»…
Роздруківок про «жартівниць» – відьом та чаклунів.
Фільмів жахів
(що було правдою життя та її геройством)
та «викручування душ»…
Плетених атрибутів та химерних фігурок.
Зачинені двері спальні.
Колись вона стане серійною убивцею сліпих душ.
Маленькою Ксеною темного світла.
Тверезим вином.
Психіатром-самовбивцею.
Матер’ю без дітей.
Коханкою без чоловіка.
З великою мебльованою кухнею, гарячим борщем
та смачними пиріжками з повидлом
кольору гнилої вишні.

Наразі – чекання, що є лише підготовкою
до справжнього фесту та клекотання
від сміху в перемозі.

Плачте, церковні дзвони!
Моліться, всі іноки за сліпих!
Не висихай, срібло від святої води!

Плела вінок.
Для нареченої.
Чи смерті?