Я до тебе

Я  до  тебе  примчу,  прилечу,  чи  прийду...
Я  тебе  на  очах  всього  світу  вкраду.
Прожену з твого серця і біль, і  печаль,
Закручу  в  другий  бік  часу  дивну  спіраль.

Ти  не  будеш  для  мене  вже  більше  чужим,
Весь  твій  біль  зашепчу  ворожінням  земним.
Залікую  всі  рани  й  порізи  життя,
Вдвох  на  сьомому  небі  знайдем  забуття.

Диким  хмелем  до  тебе  на  груди  схилюсь,
Сонця  променем  ніжно  волосся  торкнусь.
Подарую  тобі  різнобарвну  весну,
Пам'ятатимеш  завжди  мене  лиш  одну.

Я  стожари  покличу  на  поміч  собі,
Розкажу  їм  про  очі  твої  голубі.
Про  той  лід,  що  не  тане  у  серці  давно  - 
Запалає  жагучим  бажанням  воно.

Ти  почуй  мене,  любий,  за  тисячі  миль.
Я  до  тебе  примчу  через  хвилі  і  штиль.
Я  все  зможу,  я  сильна,  я  поруч  стою!
Тільки  ти  не  відкинь  допомогу  мою...



Я к тебе прилечу, и примчусь, и приду...
Я тебя на глазах у людей украду.
Помогу удалить из души всю печаль,
Даже времени вспять закручу я спираль.

Для меня никогда ты не станешь чужим,
Твою боль излечу заклинаньем земным.
Исцелю все порезы и раны судьбы,
Вознесу к небесам за тебя все мольбы.

Диким хмелем к тебе я на грудь приклонюсь,
Солнца лучиком нежно макушки коснусь.
Подарю для тебя озорную весну,
Помнить будешь, из всех, ты меня лишь одну.

Я Стожары на помощь себе позову,
Расскажу, как люблю твоих глаз синеву.
Растоплю весь тот лед, что на сердце давно -
Запылает желанием страсти оно.

Ты услышь меня, милый, за тысячи миль.
Я к тебе доберусь через волны и штиль.
Все смогу! Все стерплю! Вот я - рядом стою!
Только ты не отринь, милый, помощь мою.