Сяйво

Чи часто така випадає нагода,
що простір в повному обсязі,
відкриті дахи
Ти дихаєш вільно
за спиною крила,
а в небі - зірки
Чи часто трапляється
такая можливість
вдихати на повну,
відкидаючи зайве
і простір по тобі,
по тобі - безодня
і в серці, і в небі-
однакове сяйво
Чи часто, коли ти засинаєш
так ніби дитина,
або немовля
і ніби-то всесвіт у тобі лунає
Розплющуєш очі-
і янгол кружля

Таке не буває кожного тижня
За вікнами повно озону-
там рушить весна
там дихає небо
зворушливе диво
і земле розкута,гола й боса
То всюди її
всемогутняя пісня-
той рокіт, той клекіт, той звук
І так неможливо,
і так необхідно,
і серце, мов птах, виривається з рук!

Так ніби-то більше місця нема
і ніби в одночас
нікуди діть
О, Господи, люди!
О, Боже, весна!
і можна лишень тільки радіть
Біжати, кричати,
наголосити,
що темряві- край
і холоду- край!
Кружляти, літати,
як квітка тремтіти,
вдихати на повну увесь небограй

Заповнює груди,
заповнює мозок,
і ніби по нової що-то в душі.
Ми маємо серце,
ми маємо крила
і іноді навіть складаєм вірші

26.03.09