допоки в крані тече та сама вода
і посуд на кухні розділений рівно на двоє,
я - твоя і я твоя саме та,
що заради нас будь-яку дурість накоїть.
допоки ти випалюєш серце ззовні
й будуєш наново пристрасті хмарочоси,
зв'язки поміж нами є, вони майже кровні,
вплітаються тобі в вени, а мені в коси.
допоки в моїй кімнаті стигнуть твої сліди
і постіль згортається обрисами твого тіла,
для мене існуєш ти, саме моя ти,
куди б не тікала і з чого б мене не ліпила!
Останнэ
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2011
Свидетельство о публикации №111070905771
Свидетельство о публикации №111070905771
Рецензии