Неповага
Неповажність забула повагу --
Життя приватного ніхто не має.
Неповажність, як та сокира:
Усе, перед собою, перетинає!
Нікого не боїться, бо ж нікого
-- навіть найвищого чиновника,
Як старшиною своїм не визнає.
На підпорядок ні з ким не йде!
Статут держави сили не має...
Вона сміється дитячим сміхом.
До розуміня з нею нема умови.
Як попіл вогнища, її промови...
Життєдіяльність у середовищі
-- процес людини існування,
Сама собою, дає потужність
-- для кожної особи, впізнання!
Повага! Оцінка гідності істоти...
Хай будь-яка вона. Вона існує!
Роздумує часами. Часами, ні.
Своє буття має поважним мати!
Скиньмо неповагу нашого темпу,
Та почестю обмежімо всіх наших.
Наше суспільство стане славетне.
Таким же станом, станемо паном!
Неповага
© Copyright: Микола Щома, 2011
Свидетельство о публикации №111070904291
Свидетельство о публикации №111070904291
Рецензии