На пороге старой ночи

Веточка Вишни
http://www.stihi.ru/2011/07/07/1610

зрадив...легко так …іншу  вже
цілував, забував про все
а вона ночі кроками міряла
і марніло біленьке лице.
І тривога, як птиця, билася
у очах, у душі щодня...
і сльозинка прозора котилася
і  зрадливо тремтіли вуста…
зрадив...знічев'я,  легко так
і як злодій вертав на поріг...
і боялася, не дивилася
в його очі – «ну, як він  міг!»

з р а д и т ь
л е г к о
т а к…

Мой поэтический перевод

как легко предавать!
он другую уже целовал...
а она отмеряла секундами черные ночи...

билась птицей тревога
в глазах, и в душе с того дня
только слёзы текли... их сдержать больше не было мочи...

только губы дрожали
предательски... как же легко
предавать, возвращая, как вор, на порог старой ночи

не смотрела в глаза...
только мысли "ну, как же он мог!"
страшно ворон кричал, словно беды иные пророчил...

так
легко
предавать...

                07.07.2011

фото  nazareth.ferreira.blog.uol.com.br