Початок завжди гарний…
Згодом кохання з’їло душу,
Злупило з мене третю шкуру
І натягнуло для тебе шкіряну парасолю.
З моєї тазової кістки
Ти виточила люльку новопідчепленому.
З довгастих кісток зробила для вас ліжко.
Череп став горщиком для твоєї кімнатної троянди,
А залишки мого спопелілого тіла
Від вогнища пристрасті – добриво для рослини.
Квітка розцвіла, радіючи, ти вдихнула аромат
І впала рибою, ковтаючи повітря.
Все-таки я взяв реванш.
Реванш... укр Роман Рой
© Copyright: Оксия Жмгоо, 2011
Свидетельство о публикации №111070903691
Свидетельство о публикации №111070903691
Рецензии
Щось таке глибоке. Занадто. Хоча б чому б і ні. Але ж пишимо не тільки для себе.
Людмила Хасхачих 09.07.2011 15:28 • Заявить о нарушении
Людмила Хасхачих 09.07.2011 15:28 • Заявить о нарушении