Моє дитя, незоранеє поле,
Незаймано-яскрава доле,
Як вберегти тебе від лихоліть?
Таке мале і безпорадно кволе -
Чи досить сил навчити, захистить?
Моя кохана Всесвіту частинка,
Прозоро-ніжна вранішня росинка,
Така тендітна і така жива!
Якою станеш ти, моя дитинко,
Коли надвечір півник проспіва?
Чи вистачить тобі тієї сили,
Щоби вітри шалені не скосили
В оці буремні та гіркі часи?
Щоб до небес ніколи не злетіли
Серед волань і рідні голоси!
Моє дитя, незлічена тривога,
Не збита і не сходжена дорога,
Як вберегти тебе від лихоліть?
До днів, як станеш ти на рівні ноги,
Дай мені, Боже праведний, дожить!
Дитя
© Copyright: Инна Приходько, 2011
Свидетельство о публикации №111070902162
Свидетельство о публикации №111070902162
Рецензии
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.