***
Золоті макові зерна на полотні,
В яке загорнута Земля,
Являли собою лише цятки.
А як хотілося розколупати полотно,
Продрати хоч трохи
І зазирнути чорним оком в шпарину незнаного.
Потім божеволіти і безсило плакати
Від своєї недосконалості…
і все ж померти в душевній гармонії.
Та згодом відчути на собі
Погляд іншого чорного ока з тієї ж шпарини.
Золотi маковi зерна на полотнi... укр Роман Рой
© Copyright: Оксия Жмгоо, 2011
Свидетельство о публикации №111070805935
Свидетельство о публикации №111070805935
Рецензии