На смерть брата
І обірвалася струна.
Тієї скрипки чарівної,
Що називається життя.
Той зойк, мов блискавка, обпік,
Залишив незагойну рану.
Долинув, певне, вже й до мами,
Вогонь війни яку спалив.
А сонце світить, вітер віє,
Знов квітне вишенька в саду.
Лише тебе нема із нами -
Замовкла скрипонька в роду.
Свидетельство о публикации №111070801825
Павел Черноусов 16.10.2011 10:06 Заявить о нарушении