Спасибо! - солнцу говорю за день

"Спасибо!"- солнцу говорю за день,
прошедший день! И за мою усталость.
За просветлённый тех лесов Эдем,
за василёк во ржи, где тропка затерялась.
За твой рассвет, за жаркий твой зенит,
за обожжённые мои зениты.
За то, что завтра, может, зазвенит,
и что вчера ещё звенело при софитах.
За небо в небе и за детский смех.
За то, что я должна и что я сдюжу.
Ну, а ещё благодарю за всех,
которые ничем не осквернили душу.
За то, что утро вдохновений ждёт.
Что где-то ещё крови не пролито.
Благодарю, что новый день придёт.
И за потребность слова, как молитвы.


           ОРИГИНАЛ

Вечірнє сонце. дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче задзвеніть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде твоїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.