Твій голос, як сопілки ніжна пісня,
Що л'ється тихим струмом навесні.
Коли навколо зеленіє листя,
І гріють сонця промені рясні.
Коли в горі бескрайній синій простір
Прозорий мов роси сльоза.
І дихається легко так і просто,
Як ніби не далеко йде гроза.
Твій голос зачаровує одразу
Лиш тільки перші ноти продзвенять.
І серце полишають всі образи,
Що в ньому злими осами сидять.
І зразу ж розливається по тілу,
І душу зігріває теплота.
Немов би лагідні пір'їнки білі,
Лоскочуть мЕне нижче живота.
Бажання є, щоб так було назавжди,
Щоб вічними були ці відчуття.
І ти пробач мені заради правди,
Що в обмін не даю нічого я.
02.01.10.
Твiй голос
© Copyright: Алчи Вульф, 2011
Свидетельство о публикации №111070507978
Свидетельство о публикации №111070507978
Рецензии