Епічно-гастрономічний жартик.
…Сниться сон. Я «Титанік». І сунеться айсберг до мене.
Тож лишилось до смерті три чисниці мені усього!
Та без бою не здамся!!! І кістляве на щоглі знамено
Підніму! І відкрию безнадійно-шалений вогонь.
Піду на абордаж, з пасажирів зробивши корсарів!
Їхня зброя страшна – то виделки й столові ножі.
Не уникне бурулька-переросток шаленої кари –
Вислизають на лід вояки з мого трюму-душі!
І від спротиву дикого грудка снігу у морі розтала,
Знов у подорож рушив порятований мій корабель...
...То дружина на мене натягла одіяло, що впало,
Бо в смертельному сні я крутився, немов карусель.
Що ж навіяло сон, де стихія шаленої жертви
Вимагала від мене? То був фільм чи любов до пригод?
Все банально і просто – а не треба морозиво жерти,
Як відходиш до сну, і вночі не зазнаєш незгод…
2011
Я врятував Титанiк...
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111070507047
Свидетельство о публикации №111070507047
Рецензии