Я батькова донечка,
Любить мене дуже.
Хоч колись бажав синочка,
Та мені байдуже.
Бо вже впевнилась в любові,
Що беріг для сина.
Як з принцесою, зі мною,
Возить на машині.
Подарунками потішить,
Правда цьомкне рідше .
А я вдесятеро більше,
Поцілую в щічки.
Не кляне, як інші, долю,
Любить і кохає.
Жаль, в душі, відсутній в нього,
Що донечку має.
Я донька одна у батька
© Copyright: Петро Керанчук, 2011
Свидетельство о публикации №111070500323
Свидетельство о публикации №111070500323
Рецензии