Так тихо дощ шумить, у вікна ледь дрібоче,
Так тихо ніч до мене тулиться й мина,
А в тебе зорі, кажеш, я до тебе хочу,
Ти там, - я тут, а наче б нас й нема.
А хочеш я прийду, простягну руку,
Порушивши закон всесвітнього чуття,
Тебе любити вічна щемна мука,
Та за безгрішність не буває каяття.
А хочеш, я віддам що хочеш,
Що маю, можу і не можу теж,
Ти знаєш все, і те що напророчиш,
З своїх таємних і високих веж.
А знаєш, я така безрадна
Буваю, як буває заболить
Мені печаль твоя і твоя правда,
Тому тебе не зможу розлюбить.
ТОМУ...
© Copyright: Фиолетта, 2011
Свидетельство о публикации №111070400959
Свидетельство о публикации №111070400959
Рецензии