Я вiд тебе йду...
Піду назавжди, щоб від себе тебе звільнити.
Хай ранком сонце сходить у твоїм «раю»,
Для тебе - спів птахів і полум’яні квіти...
Не бійся, якщо серце знов мене згадає,
Нехай і розум твою пам’ять не картає,
Коли краплиною зненацька дощовою,
Моя гірка сльоза зустрінеться з тобою.
Коли знову буяє листя молоде,
Коли осіння стая пролітає гаєм,
І вітер, немов я, твоїм волоссям грає,
І море хвилями знов пестує тебе…
Це я відвожу, любий, від тебе біду.
Ти не хвилюйся - я від тебе йду.
Моїх троянд вже вкрила осінь пелюстками,
Окресливши тих спогадів канву…
Малюнок з інтернeту
Свидетельство о публикации №111070408258
А вірші гарні на уркаїнській мові ))
Александр Колосок 16.10.2012 15:53 Заявить о нарушении
Тільки, щоб покращити вірш))
З повагою,
Александр Колосок 16.10.2012 15:56 Заявить о нарушении
Натали Бондаренко Защепкина 17.10.2012 01:16 Заявить о нарушении