кiбервiтри

варто подумати про тебе
і відразу
так жарко, що вікна розростаються скляними бульбашками
провисають у зовнішній світ
збільшуючи простір, вiдведений нам
краi розриву
злипаються, затягуються
пунктир перетворюється на грубий і товстий шов
сповзає в суцільну подвійну я | | ти
іржава колючка на серце, яка вже мільйони років оберігає його від прибульців
розпадається в брудний червоний пил

я чула - сонце холоне
але ти
не охолонь
згорай разом зі мною
вмазуюйся шматками одночасно сказаних фраз
вихоплюй мій запах
з пролітаючих повз кібервiтрiв
якщо я ляжу на асфальт
щоб побачити небо, зроби так само
i тодi всiм у ту ж мить стане зрозумiло
це
людина яка хвора на голову мною

а може сходити погладити рейки
розхвилювати себе їх прохолодною наготою
щоб кінчити під ритм коліс зовсім не твого потягу
а надвечiр прямуючи додому
купити в кіоску яблучний тютюн
курити його, обливаючись сльозами, не витримуючи знання, що життя - сука
i тому
варто подумати про тебе