Ця трава
Ще не сіно
Тому вона дихає на повну
Гріючи своїми легенями
Наші босі ноги
Зелена красуня дивовижно спокійна
Хоча ця дівчина завжди самотня
Ми лягаємо на неї
І вона солодко скрипить
Моїм старим диваном
Котрий давно пішов
У рай поламаних речей
Трава дивиться на небо
До нього підстрибує
Всією своєю сутністю
Воно таке глибоке
І судячи з кольору тепле
Прагне туди де
Глибоко і тепло
По-своєрідному кайфує
Від своєї самотності
Від своєї недосяжної мети
Просто дивиться на мрію
Крізь нас наче крізь пальці
Ми не проти бути
Пальцями самотньої красуні
Вона знає
В будь якому разі
Добре
Коли
Глибоко і тепло
Глибоко i тепло укр Володимир Ковальчук
© Copyright: Оксия Жмгоо, 2011
Свидетельство о публикации №111070305961
Свидетельство о публикации №111070305961
Рецензии