Я пам'ятаю цей будинок...
...Померла юною дружина.
Тож незавершеним будинок
лишив самотній чоловік,
одинаком проживши вік.
Зотліли стіни, а людина,
що перейшла життя, як днину,
зійшла в могилу. Боже милий!
Твоє ж бо Царство, cлава й сила!
З’єднай того, хто був коханим,
чия душа в німім чеканні,
в щоденній тузі безгоміння
дружину кликала! Промінням
зв’яжи їх, Боже милосердний!
Хай у вогні жалючі терни,
що їх ділили, спопеліють!
І дай же нам, слабким, надію,
що ми побачимо коханих,
раніш за нас Тобою званих,
в місцях, де всі святі спочили.
І нам дійти до них дай сили...
2011
Я пам ятаю цей будинок...
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111070305646
Свидетельство о публикации №111070305646
Рецензии