Веду тебя... Из Соловья Заочника

                Спасибо за вдохновение!!!
                -------------------------------
                http://www.stihi.ru/2011/06/29/1700
               

Мечтами, тайными и личными,
туманом влажного пророчества,
и блёстками очей черничными,
и лунным светом одиночества –
тебя неслышно обнимаю я…

По снам твоим плыву я облачком,
зелёной оплетаю веточкой,
заката ослепляю лодочкой,
вливаюсь в сердце тёплым летечком,
дождём, что весь от солнца светится…

И, смуглых рук касаясь стеблями,
с повадкой лёгкою и робкою,
веду тебя лесною тропкою,
сквозь омуты, что скрыты вербами,
в край млечных звёзд,
                любимый первый мой…

Оригинал:

І  мріями,  і  таємницями,
туману  хвилями  несталими,
очей  блискучими  чорницями
в  самотності  срібного  місяця
тебе  безтямно  пригортаю  я...

По  снах  твоїх  пливу  хмариною,
зеленим  обплітаю  гіллячком,
захода  сліплючи  жариною,
вливаючись  у  серце  літечком,
дощем,  що  весь  від  сонця  світиться...

Засмаглих  рук  своїх  стеблинами,
з  легкою  вдачею  і  щедрою,
веду  тебе  повз  став  стежинами,
крізь  омути,  що  плинуть  вербами,
у  край  зірок,  що  мліють  перлами...