Листоноша

Туман на землю знов накинув
Своє тендітне покривало,
Тому й здається що сьогодні
Земля ще спить, іще не встала.

Але прокинувся тут вітер
І зачепив рукою листя,
Туман, так досить неохоче,
Покинув спляче передмістя...

Хто бачитть те, хто розуміє,
Що в світі є прикрас немало
Серед яких не діаманти,
А та земля що нині спала.

Тому від бога серце дано,
Що має цінностей перелік,
Кому дорожче за тим списком
Туман, чи білий той метелик.

Тим людям, з серцем що від Бога
Буває й вітер допоможе.
Туман що землю укриває
Він зняв як ковдру. Вітер може.

Нажаль не всім прикраси видно
Ті, що не мають номіналу.
Багато хто не розуміє-
Що ж тут такого: дощик, спала...

Але ж не все що сяйво - злато.
І зорі в небі не примара.
Ні хто з собою не забрав ще
Копійки навіть! Дощик, хмари...

Як ви живете зараз, нині,
Коли чорнобиля трава
Поля бур"яном застелила
І віра в Бога не жива?

Коли скінчилось ваше рабство
В полоні "добрих" комуністів,
Коли ви стали в будні зараз
Не тільки хліб з водою їсти.

Чому ви йдете нині в церкву
Щоб освятити яйця в паску
А віра в Бога- лицемір"я,
Скажіть же ви мені будь ласка?

Невже режим тоталітарний
Поранив душу так глибоко
Що розум люди загубили,
Не бачить правди їхнє око?

Але ж погляньте но на небо-
Все також сходить нині місяць.
Так що ж вам люди іще треба,
Коли серця вже Бога вмістять?

Коли вже мало хто чекає
Що вранці знов прийде на ганок
Не добра звістка- листоноша,
А кат загляне з під фіранок.

Гріхів душа набрала з лишком.
Яка до біса листоноша?
То краще вже тут тишком- нишком
Збирати акції чи гроші...