До тебе

Сумно на душі. Відтак і спокою не маю.
Дзвінок зі Львова: «Як ти там, мала?»
Та наче добре, та вже інколи й не знаю,
Чи поїзд, чи душа так загула…

Зібрати речі і податися до Тебе,
Читати знову й знов свої вірші,
Малий шматок, відірваний від себе,-
Чи то від серця, чи то просто від душі…

Якби Ви знали, як я ще раз хочу
Почути з Ваших вуст слова оті:
«Мале ти чудо». Як мене вони лоскочуть,
Не вистачає їх мені на самоті…

Не вистачає дотику долоні,
Не вистачає погляду очей…
Сумні думки тримають у полоні,
Відтак не сплю вже декілька ночей.

Мені б хоч мить побути із Тобою!
Хоча б на мить відчути подих Твій…
Лишень миттєвість… Заберу Тебе з собою…
Зібрати б речі та покинути дім свій!..

Щоб просто бачити навпроти Твої очі,
Немає інде чарівних таких,
І руки Твої бачити так хочу!
Щоб хоч на мить торкнутися до них…

2 ноября 2010
Copyright © Оля Тигра 2011 Все права защищены