ми стояли над прірвою
на самому краєчку велетенської скелі
над землею, що захлиналася брудом
стогнала від болю
зітхала від втоми
позначаючи своє роздратування
підземними поштовхами
ми бачили кров
що вихлюпувалася з її надр
пекельними потоками
вулканічної лави
ми чули гамір людських голосів
какофонію їхнього серцебиття
а в ніс вдаряв різкий запах алкоголю
змішаний з жіночими парфумами
я читала свої листи у далеке минуле
написані задовго до мого народження
та адресовані Творцю
пожмакані сірі папірці
списані широким розмашистим почерком
немов в панічному страху
не встигнути їх відправити
врешті-решт вони так і не були відправлені
лишившись на поталу часу
хоча містили в собі лише одне прохання:
не створювати цей світ
не спотворювати красу порожнечі...
краса порожнечi
© Copyright: Алёна Губина, 2011
Свидетельство о публикации №111062608271
Свидетельство о публикации №111062608271
Рецензии
В принципі, верлібри трохи не мій жанр, але навіть мені помітно, що ти прогресуєш. Вері найс :)
Андрей Гуменчук 27.06.2011 17:12 • Заявить о нарушении
Андрей Гуменчук 27.06.2011 17:12 • Заявить о нарушении