Не можна брати істину в аренду
і сіяти на ній чортополох.
Ліна Костенко.
НАШ MODERN
Ще донедавна ми жили в Союзі,
Свободи слова справді не було,
Бо слово в догм було тоді в прислузі,
Та пишне дерево їх раптом відцвіло.
І ось його вже вирвали з корінням,
Ретельно знов переорали лан,
Демократичне вигріли насіння
І посівний обміркували план.
Парі зійшли та ще не прижилися
Під перехресним натиском вітрів.
Зате бур*ян по-панськи вкоренився
І перешкод ніяких не зустрів.
Беззахисні,невизрілі свободи,
Безжалісно вас топчуть і тепер.
То ж не ростуть,а чахнуть ваші сходи.
Це – самостійно рощений modern.
Наш модерн
© Copyright: Валентина Домчина, 2011
Свидетельство о публикации №111062507451
Свидетельство о публикации №111062507451
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.