Осiнь змила...
Не вірю у твоє кохання.
Коли б любив, не хтів другої -
Цю мудрість би давно освоїв!
Безжалісно? Чому жаліти?
Он, подивися, в мене діти
І гарний чоловік, до серця.
Розхвилювалася? Минеться!
Лети, не зазирай до хати.
Дружина гарна я і мати.
Мені говориш: я любила? -
Всі почуття ті осінь змила.
Любов ніколи не вмирає,
І в осінь серденько палає?
Не ятри душу, дай їй спокій.
Пора не та, не тії роки...
25.06.2011
Стихотворение на украинском языке.
Картина с Яндекса.
Отклик на стихотворение Мастера Степанова
"Тільки їй зізнаюсь у коханні..." http://www.stihi.ru/2011/06/23/8174
Свидетельство о публикации №111062500658
бо використали слово "помої!", яке до лірики не має ніякого відношення...
Дуже у вас виявилася літгероїня агресивною, вам не здається?;)
(тим паче що до вас вітер і не думав залицятися, може від цього?!;) )
Краще частіше усміхайтеся! І даруйте людям позитив!:)
Мастер Степанов 25.06.2011 16:07 Заявить о нарушении
Приємно з Вами спілкуватися. А за "помиї" - вибачте, перероблю.
Усміхаюсь і Вам цього зичу!
Людмила Дзвонок 25.06.2011 16:30 Заявить о нарушении
Вона лине думкою... непокоїться...
жде чогось нейздійсненного...
жалкує про втрачене...
кохання, надії...
Мастер Степанов 25.06.2011 17:03 Заявить о нарушении
Дивімося вперед!
Людмила Дзвонок 25.06.2011 17:21 Заявить о нарушении