Роман Скиба По мотивам...

Це, знаєш, сцена, сажа і кармин.
Тут треба вміти гарно помирати.

Ліда Мельник


Король Артур ударит по щиту,
Соперники разделятся попарно -
Турнир, где нужно выйти в третий тур
И умереть красиво, без помарок.

Пройдешь с мечом по тонкому по льду,
И дама сердца, очень жаль, чужого,
Взметнет платочек свой на волю Бога
И ты его подхватишь на лету.

Соперник твой, увы, не Ланселот,
И звонниц звон не станет разноситься,
Когда,меч выбив из его десницы,
Ты со щита сдерешь прах позолот .

Толпа взревет, войдя во вкус и смак…
Припал щекой уж кто-то к арбалету...
И молча вздрогнешь ты, почуяв, как
Твою трахею заливает Лета.

Не разобрать: вода или огонь…
Но лет так через сто тебе приснится,
Как дама сердца, жаль, не твоего,
Тебе сомкнет потухшие зеницы.


Це, знаєш, сцена, сажа і кармин.
Тут треба вміти гарно помирати.
Ліда Мельник
Король Артур ударить по щиту.
Суперники розділяться попарно. —
А це турнір. Це, знаєш, третій тур.
Тут, кажуть, помирати треба гарно.
Здіймеш свій меч і ступиш у сльоту.
І дама серця, шкода, що не твого,
Хустинку кине на промилість Бога,
І ти її впіймаєш на льоту.
Суперник твій, на жаль, не Ланселот.
Дзвін не зірветься з ближньої дзвіниці,
Коли ти виб’єш меч з його десниці
І щит його позбавиш позолот.
І зареве юрба, ввійшовши в смак,
Та хтось уже припав до арбалета…
Здригнешся мовчки і відчуєш, як
Твою трахею заливає Лета.
Ти й не збагнеш: вода це чи вогонь.
І через років сто тобі насниться,
Як дама серця, шкода, не твого,
Тобі стуляє гаснучі зіниці…
***
© Роман Скиба. Всі права застережені.