Зi спогадiв
Я буду грати головну роль.
Роль твоєї пам’яті.
Я поселюся у твоїй голові,
Я буду випікати душу сумом,
Я буду запалювати душу радістю.
Я оживатиму,
Коли ти, знаходячись у товаристві самого себе,
Перебиратимеш, наче гітарні струни,
Свої спогади.
Коли ти торкатимеш гіркий спогад,
Жоден мускул на твоєму тілі не видасть себе.
І тільки я, як ніхто інший,
Буду шугати тебе собою,
Не знаючи,
Куди подітися від нашого спільного болю.
Кожен твій спогад відіб’ється на мені.
Знаєш, ти ще зовсім молодий,
А я вже зовсім посивіла,
Від твого нестерпного болю, який переслідує мене.
Свидетельство о публикации №111062502768