Iз розряду спогади

В моїй душі запахло ладаном,
Закрили відкрите вікно,
Затулили дзеркала.
В моїй душі запахло ладаном,
Бо вчора мене не стало.
Забудуть асфальти мою ходу,
В будинку мій запах заблудить.
Я завтра у безвість беззвучно піду,
Вже завтра мене не буде.
Не встигну прибрати усі свої речі,
До хати закрити двері.
І тихо постукає в хату вечір,
Щоб з’їсти мою вечерю.


Рецензии