Ми – осли. Це висловивши, я:
«Земляки, простіть!» – прошу уклінно.
Як великі вуха, то чия
Ця ознака – тямите відмінно.
А чи наші вуха не такі?
Інші не подужають, громадо,
При відбірній локшині липкій,
Що чіпляє нам постійно влада.
2011 р.
(авторський переклад з руського язика)
Оригинал на Стихи.ру: http://www.stihi.ru/2008/02/25/1960
Ми не козли!
© Copyright: Александр Некрот, 2011
Свидетельство о публикации №111062502410
Свидетельство о публикации №111062502410
Рецензии