Музична шкатулка
До скорботи, до згину, до смерті й там ще до якоїсь граничності
«Чорно-білий»* – русалчину душу загубить у хвилях холодних –
Гірше морфію: контури звуків в примарній замові з вічністю,
Що заплуталась в просторі, як «четвертна» в мідних трубках валторни.
Там сусіди у «шостій» рахують зірки, димні кільця пускають з балкону...
З ними мавка під регіт норд-весту ледь чує пісні із середини скрині.
Альтерує наступну хвилину на ще один подих у риму і стогне,
А з шкатулки та з неба злітають співзвуччя краплинами на павутиння.
* рояль)))
Свидетельство о публикации №111062408095