***

Любовь Постникова
Знову осінь пензликом малює.
Де крокує, золото лежить.
Всім завжди щось щедро подарує
Небу чисту і ясну блакить.

Знову листячко до ніг спадає.
З вітром грає, тихо шелестить.
Горобина сукню одягає,
Що на сонці ліхтарем горить.

Знову осінь в зграйку позбирає
Всіх птахів. Для них нема тепла.
Ось ялинка ніжна, незрадлива,
Зеленню пишається вона.

На прощання тихо плаче осінь.
Сльози з хмарок ллє вона і ллє.
Я чекаю тебе знову осінь!
Знов прийде твоя пора, прийде.


Фото из интернета


© Copyright: Любовь Постникова, 2011
Свидетельство о публикации №111062307554
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Любовь Постникова
Рецензии
Написать рецензию
Очень симпатичная у Вас осень, Люба!
А в Канаде - она такая:

http://www.stihi.ru/2009/06/04/6395

С дружеским теплом

Яков Вортсман   24.06.2011 18:18   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Спасибо, Яков! Сейчас прочту.
С улыбкой,

Любовь Постникова   24.06.2011 18:20   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Любовь Постникова