Нiби... знайшов половину

"З літер складається слово,
Слів поєднання – вже фраза,
Фрази сплетемо в розмову
Й зникне самотність одразу.

З дотиків губ – поцілунок,
З подихів – ритми бажання,
З такту сердець – подарунок
Долі, що зветься кохання.

Нотка до нотки – й акордом
Щиро вони озовуться,
Всі ці акорди в не горду
Й світлу мелодію зллються.

Шепіт до шепоту – мрія,
Ніжність до ніжності – миті
Сплеску любові й надії,
Снами польоти умиті.

Слово складається з літер,
З нот – переливи мелодій...
Тільки от серце розбите
Скласти з частиночок годі."           Oliviya  http://blog.i.ua/community/53/567163/

Думка тремтлива у серці...
-Любить... не любить...- поволі ...
В мозку... якийсь, немов, шепіт...
- Так може й треба?! Недоля...*

Думки...  із серця... недобрі
Вимету геть... на подвір'я.
Краще поди'влюсь на зорі...
І помандрую в сузір'я.

Стрінуться... думки мої там...
Вірю... з твоїми думками,
Літери нам не потрібні...
Мати лиш треба Бажання.

Гаряче стало від думок -
Переплелись, мов ліани...
Ніби... знайшов половину...
Іншу свою... й воз'єднався.               

*Доля та Недоля - в слов'янській міфології дві сестри-пряхи, що прядуть нитки доль
людських (одна пряде довгу рівну нитку щастя, удачі, друга - нерівну,
неміцну, що обіцяє важке або коротке життя)
также было размещено http://blog.i.ua/community/2051/577444/

7.11.10, 12:51 Творческая Masterская