Життя - це мить,
калейдоскоп миттєвостей...
Ту ланку, що єднає в ціле -ламаю,
випускаю демонів
у світ облудний , здичавілий...
У мить зневіри стала іскрою...
Що проти неї ситі демони?
Читала казку я про лицаря,
Та помилилася, напевне....
Кидаю мрії, ріжу крила,
Здаю в архів і... йду в буденність.
Ту зірку, що для нас світила
Лишаю згадкою для тебе...
Я ж в сонмі буднів не згадаю,
Твою лиш пам'ять затаврую..
Хоч, знаю, ти мене кохаєш,
і ,впевнена , уже жалкуєш
Читала казку я про Лицаря
© Copyright: Татьяна Осипова Мараховец, 2011
Свидетельство о публикации №111062303417
Свидетельство о публикации №111062303417
Рецензии