Видимість твого бажання,
Босоногі бані динь.
Я один. А ти зі мною,
Ніби дзвін усіх гординь,
Ніби спів сирен, що рано
В ранах гнізда в’ють. В огні
Міражами виростають.
Стати осторонь мені,
Біля власного вокзалу,
Власне, залом, зелом, злом...
Ломить душу денна втома,
Дещо втрата. За селом
По пустельних роздоріжжях
Розбрелись маленькі “Я”.
І немає більше літа,
І летить у даль земля.
Тільки я лишив свій стогін,
Стукіт серця, попіл, плач -
Я самий собі свобода
І самий собі палач.
Лакмус лібідо. Лібретто.
Післямова. Постмодерн.
Держить пульс мій акапела
Крапля краплених озер.
Гру вже зіграно. За грати
Сонце впало. Пальми слів
Виростають. Ніби сливи
Крапки падають на стіл.
Ломить душу денна втома...
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №111062302697
Свидетельство о публикации №111062302697
Рецензии
А послевкусие куда задевалось, пан Василь ?-)))
С преветом - Олег.
Шевченко Олег 24.06.2011 12:58 • Заявить о нарушении
С преветом - Олег.
Шевченко Олег 24.06.2011 12:58 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.